drevosliv.com

Словник Української

розчаровано

Буква

1. Прислівник, що означає стан розчарування, втрати ілюзій або розчарованості; з почуттям глибокого розчарування, розпачу через невідповідність очікувань дійсності.

2. (Уживається також для посилення) Дуже, надзвичайно, до крайності (виражає високий ступінь негативної емоції, пов’язаної з розчаруванням).

Приклади:

Приклад 1:
Та й не знаю я, що тепер легше й частіше роблять: сходяться чи розлучаються… У всякому разі дуже часто життя своє марнують, добиваючись того, від чого, свого нарешті дійшовши, відмовляються розчаровано… То чи варто ж і домагатись такого? Кілька таких піррових перемог — і жити ніколи.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

More posts