Значення
-
Глибоке відчуття безнадії, повне пригнічення та душевна скрута, що виникають через важкі життєві обставини, втрату або усвідомлення неможливості досягти бажаного.
-
Стан крайнього відчаю, безвихідності, що часто супроводжується втратою віри в майбутнє та почуттям повної безпорадності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розпач, р. розпачу, д. розпачеві, з. розпач, о. розпачем, м. розпачеві, к. розпачу