1. Який втратив чіткість контурів, меж, став невиразним, неясним (про зображення, предмет тощо).
2. Переносно: нечіткий, невизначений, неконкретний (про думки, поняття, плани тощо).
розмитий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
15.6.1972 «Синочок спить, порозметавши ручки,..» Синочок спить, порозметавши ручки, дружина бачить свій розмитий сон, і тільки материнські білі пучки все шлють кудись волання чи прокльон. Допіру сонце вибилось пораннє, поранній щебет вітерець доніс, а ти, неначе парашут, завис, і в розтривоженому існуванні кудись летиш, підвладний не собі, а теміні, призначенню і долі, летять довкола душі охололі — чи то у радості, ачи в ганьбі.
— Невідомий автор, “140 Vybrane Vyd 2016 R”
Частина мови: прикментик () |