Розпатланий, з безладним, збунтованим волоссям.
Розкуйовджений, збентежений, переляканий (про птахів).
Перен. Розбурханий, збуджений, неспокійний (про море, воду тощо).
Категорія: Р
-
розчухрати
1. Розчісати, розкуйовдити волосся так, що воно стає безладним, збитим, наче у чубатого птаха.
2. Переносно: призвести до стану безладу, розгардіяшу, розкидати, порозкидати речі.
-
розчухратися
1. Розпатлатися, розкуйовдитися, набути неохайного, розторошеного вигляду (про волосся).
2. Перен. Стати неохайно одягненим, мати недоглянутий, неакуратний вигляд.
-
розчухрувати
1. Розібрати, розкрити, розкрутити щось складне або заплутане, часто з відтінком ретельного аналізу чи детального дослідження.
2. Розплутати, вирішити складну справу, проблему або конфліктну ситуацію.
3. (Розм.) Привести до ладу, впорядкувати щось безладне або пошматоване.
-
розчухруватися
1. Розпастися на окремі частини, зруйнуватися, розвалитися (переважно про предмети, що були збиті, зібрані з деталей).
2. Розпуститися, розхитатися, втратити міцність або зв’язність (про одяг, тканину, плетіння тощо).
3. Перен. Розслабитися, втратити зібраність, дисципліну; розбеститися.
-
розчухування
Процес або дія за значенням дієслова “розчухувати” — розчісування, розгладжування, надання охайності волоссю чи шерсті.
Розуміння, усвідомлення чогось складного або заплутаного; прихід до тями після задуми, сну тощо (розмовне).
У технічному слензі — процес виявлення, аналізу та усунення несправностей у механізмі, пристрої або програмному забезпеченні; детальне “розбирання” проблеми по кісточках.
-
розчухувати
1. Розчісувати, розгладжувати щось збентежене, зім’яте, сплутане (волосся, шерсть тощо).
2. Розуміти, усвідомлювати щось складне або заплутане; розбиратися в суті справи, знаходити рішення проблеми.
3. Розпитувати, вивідувати, з’ясовувати щось детально, часто шляхом старанних розпитувань або розслідування.
-
розчухуватися
1. Розгрібатися, розкопуватися, розсувати щось навколо себе (про тварин, птахів тощо).
2. Перен., розм. Розкопирсуватися, починати активно рухатися, виходити зі стану сонності, млявості або бездіяльності.
3. Перен., розм. Розуміти, усвідомлювати щось, доходити до чогось власним розумом після певних роздумів або після того, як хтось інший навів на думку.
-
розшаленілий
Який набув стану шаленства; дуже розлючений, розгніваний, несамовитий.
Який виражає шаленство, лють або надзвичайну інтенсивність; нестримний, бурхливий.
-
розшаленіти
1. Втратити самовладання, прийти в стан сильного гніву, люті; розлютитися до крайності.
2. (переносно) Стати дуже інтенсивним, бурхливим, несамовитим (про природні явища, почуття тощо).