Словник Української
1. Прикрашати себе яскравими, часто надмірними або кічовими прикрасами, одягом, макіяжем тощо; намагатися виглядати пишно та помітно, іноді на шкоду смаку.
2. Перен. Надавати своїй мові чи тексту надмірної пишномовності, вишуканих, але часто непотрібних виразів; перевантажувати стилістичними прикрасами.
Розцяцькувати — прикрашати щось надмірно, кічливо, часто без смаку, зайвими деталями або яскравими, крикливими елементами.
Розцяцькувати — у переносному значенні: ускладнювати, перевантажувати щось (наприклад, текст, виклад думок, план) зайвими деталями, прикрасами, що заважають сприйняттю суті.
1. Надіти на себе яскраві, вишукані або визискувані прикраси, одягнутися пишно та помітно, часто з відтінком надмірності або китчасті.
2. Перен. Прикраситися, оздобитися чимось (про предмети, приміщення тощо), набути вишуканого, пишного вигляду.
1. Сильним тиском або ударом зробити щось пласким, подрібнити, знищити цілісність предмета.
2. Перен. Жорстоко придушити, знищити когось або щось (про повстання, опір тощо).
3. Перен. Викликати в комусь глибоке розчарування, пригнічити морально.
1. Розпастися, розколотися на частини від сильного тиску або удару; втратити цілісність, зім’ятися, зруйнуватися під дією зовнішньої сили.
2. Зазнати поразки, бути повністю знищеним, розгромленим (про військо, угруповання тощо).
3. Перен. Зазнати важкої психологічної травми, морально впасти, втратити душевні сили (від горя, розчарування).
1. Такий, що був підданий сильному тиску або стисканню, внаслідок чого втратив первісну форму, цілісність або структуру; зім’ятий, сплюснутий.
2. (У переносному значенні) Пригнічений, зламаний морально або психологічно через важкі переживання, невдачі, розчарування.
1. Сильно тиснучи, зминаючи або роздавлюючи, знищувати цілісність чогось, перетворювати на м’яку масу, часто з розбризкуванням вмісту.
2. Перен. Жорстоко пригнічувати, нищити когось або щось, позбавляти сили, волі, життя.
1. Роздавлюватися, розплющуватися від тиску, удару або ваги, втрачаючи цілісність форми; перетворюватися на м’яку, розплющену масу.
2. (перен.) Зазнавати морального пригнічення, відчуття важкого розпачу, втрачати внутрішню опору під впливом негативних обставин або переживань.
1. Роздавлюючи, розплющити, зробити плоским, знищити форму предмета.
2. Перен. Жорстоко придушити, знищити когось або щось; розгромити.
Розчавучитися — дієслово, що означає роздавлюватися, розплющуватися під тиском або ударом, втрачати первісну форму через механічний вплив.
Розчавучитися — (переносно) про людину: втратити волю, енергію, морально зламатися, стати млявим і безсилим.