Древослів

Словник Української Мови

розчавучити

[rozt͡ʃɑʋut͡ʃɪtɪ] Дієслово

Буква:Р

Значення

  1. (Техніка) –

    Роздавлюючи, розплющити, зробити плоским, знищити форму предмета.

  2. (Історія) –

    Перен. Жорстоко придушити, знищити когось або щось; розгромити.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я розчавучу, ти розчавучиш, він розчавучить, ми розчавучимо, ви розчавучите, вони розчавучать

Більше записів