розгромлений

[rozɦromlɛnɪj] Прикметник

Буква:Р

Значення

  1. Який зазнав повної поразки, нищівної поразки у військовому конфлікті, битві тощо.

  2. Який зазнав повного краху, знищення або розвалу (про організацію, структуру, плани тощо).

  3. Який перебуває у стані повного безладу, руйнації або зруйнований (про приміщення, місце тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розгромлений, р. розгромленого, д. розгромленому, з. розгромленого, о. розгромленим, м. розгромленім

Більше записів