розгромлений

1. Який зазнав повної поразки, нищівної поразки у військовому конфлікті, битві тощо.

2. Який зазнав повного краху, знищення або розвалу (про організацію, структуру, плани тощо).

3. Який перебуває у стані повного безладу, руйнації або зруйнований (про приміщення, місце тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |