оксонітрид

1. Хімічна сполука, що містить кисень, азот та інші елементи, утворюючи оксідні та нітридні групи; часто стосується неорганічних матеріалів або мінералів.

2. У вузькому термінологічному вжитку — назва конкретних бінарних або змішаних сполук, де одночасно присутні аніони кисню (O²⁻) та азоту (N³⁻), наприклад, у матеріалознавстві або геохімії.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |