розфокусованість

[rozfokusoʋɑnistʲ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (Психологія) –

    Стан, коли увага або зосередженість на чомусь зменшуються, стають непевними або розсіюються; відсутність чіткої концентрації.

  2. (Техніка) –

    У техніці та оптиці — властивість зображення або оптичної системи бути нечітким, не в фокусі; розмитість.

  3. (Психологія) –

    У переносному значенні — розсіяність, невизначеність позиції, цілей або стратегії, що призводить до неефективності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розфокусованість, р. розфокусованості, д. розфокусованості, з. розфокусованість, о. розфокусованістю, м. розфокусованості, к. розфокусованосте

Більше записів