Значення
- (Історія) –
Історичний та політичний процес насильницької асиміляції нетурецьких народів Османської імперії, спрямований на позбавлення їх національної, культурної та релігійної ідентичності шляхом насадження турецької мови, звичаїв та ісламу.
- (Соціологія) –
У переносному значенні — нав’язування чужих, грубих звичаїв, манери поведінки або поглядів; опростовання, озвірення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. отуречування, р. отуречування, д. отуречуванню, з. отуречування, о. отуречуванням, м. отуречуванні, к. отуречування