Словник Української Мови
1. Рідкісне прізвище українського походження, що може вказувати на особу з певної місцевості або роду.
2. У місцевій топоніміці — назва географічного об’єкта (наприклад, урочища, поля, кутка), що походить від прізвища або прізвиська перших поселенців або власників землі.
1. Дія за значенням дієслова “розбовтувати” — інтенсивне перемішування, збовтування рідини або напіврідкої речовини, часто з метою досягнення однорідності або розчинення чогось.
2. Розголошення, поширення (переважно секретних, конфіденційних або пліткових відомостей); розтрушування.
Розгорнутися, розкинутися, розкидатися (про волосся, гриву, пір’я тощо).
Розпатлатися, стати неохайним, розкуйовдженим (про зачіску).
Перен. стати розхрістаним, незібраним, втратити дисциплінованість або охайність у поведінці, зовнішньому вигляді.
1. Процес дії за значенням дієслова “розбортувати”; демонтаж, зняття борту (краю, облямівки, бортового кільця) з чогось, наприклад, з колеса транспортного засобу, металевої бочки тощо.
2. У техніці та промисловості — операція розбирання, розділення з’єднаних бортами або кільцями елементів конструкції, зокрема для ремонту, заміни або утилізації.
1. (Про продукцію, товар) Такий, що пройшов бракування, відсортований за якістю, зокрема той, що визнаний непридатним, невідповідним стандартам чи нормам.
2. (Переносно, про людей, явища) Відкинутий, визнаний невдалим, непотрібним або таким, що не відповідає певним вимогам.
1. Процес відбору, відсортовування товарів, продукції, матеріалів тощо за якістю, розміром, сортністю або іншими характеристиками з метою відокремлення бракованих, непридатних або нестандартних одиниць від доброякісних.
2. Результат такого процесу — відібрані браковані, непридатні предмети або партія товару після сортування.
3. Перен. Суворий відбір, критичний аналіз і відсівання чогось (наприклад, ідей, пропозицій, кадрів) за певними критеріями.
Процес відбору, відокремлення бракованих, непридатних або неякісних одиниць продукції, товарів, деталей тощо від доброякісних; бракування.
Переносно: ретельний розгляд, оцінка та відбір чогось за певними критеріями, часто з метою усунення непотрібного або застарілого (наприклад, ідей, методів, кадрів).
1. Відбирати, відокремлювати брак, неякісні, непридатні одиниці товару, продукції тощо від доброякісних.
2. Розсортовувати, розподіляти на різні сорти, категорії за певними ознаками (розміром, якістю, типом).
3. Перен. Суворо оцінювати, критично відбирати, відкидаючи непотрібне або незадовільне.
1. (про предмети, товари тощо) Піддаватися бракуванню, відбору за якістю, сортом або придатністю; бути відсортованим на кращі та гірші частини.
2. (перен., розм.) Розходитися, розкуповуватися (про товар, продукцію).
3. (перен., розм.) Розпадатися, руйнуватися через низьку якість або погане виконання.
Розбраковувач — спеціалізований пристрій, машина або механізм, призначений для автоматичного сортування, відбору та відбракування продукції, деталей або матеріалів, що не відповідають заданим стандартам якості, розмірам або іншим параметрам.
Розбраковувач — працівник, який займається ручним або контрольним сортуванням (бракуванням) виробів, сировини тощо з метою відділення придатних одиниць від дефектних.