розбовток

[rozboʋtok] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Рідкісне прізвище українського походження, що може вказувати на особу з певної місцевості або роду.

  2. У місцевій топоніміці — назва географічного об’єкта (наприклад, урочища, поля, кутка), що походить від прізвища або прізвиська перших поселенців або власників землі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розбовток, р. розбовтка, д. розбовткові, з. розбовток, о. розбовтком, м. розбовткові, к. розбовтку

Більше записів