розбортування

[rozbortuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Процес дії за значенням дієслова “розбортувати”; демонтаж, зняття борту (краю, облямівки, бортового кільця) з чогось, наприклад, з колеса транспортного засобу, металевої бочки тощо.

  2. У техніці та промисловості — операція розбирання, розділення з’єднаних бортами або кільцями елементів конструкції, зокрема для ремонту, заміни або утилізації.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розбортування, р. розбортування, д. розбортуванню, з. розбортування, о. розбортуванням, м. розбортуванні, к. розбортування

Більше записів