розбраковування

[rozbrɑkoʋuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Процес відбору, відокремлення бракованих, непридатних або неякісних одиниць продукції, товарів, деталей тощо від доброякісних; бракування.

  2. Переносно: ретельний розгляд, оцінка та відбір чогось за певними критеріями, часто з метою усунення непотрібного або застарілого (наприклад, ідей, методів, кадрів).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розбраковування, р. розбраковування, д. розбраковуванню, з. розбраковування, о. розбраковуванням, м. розбраковуванні, к. розбраковування

Більше записів