Словник Української
1. Територія, що прилягає до річки Опір (Опілля) — правої притоки Горині, розташована на півночі Рівненської області України; історико-географічний регіон Волині.
2. (у широкому вжитку) Лісиста, підвищена місцевість, пагорби; часто — синонім до слова “опілля” у значенні “гірське лісисте місце”.
1. (лат. opinio juris) У міжнародному праві — переконання держав у юридичній обов’язковості певної практики, що є одним з двох необхідних елементів для формування звичаєвої норми міжнародного права (поряд із довгостроковою однаковою практикою — usus).
2. (лат. opinio juris sive necessitatis) Переконання у правовій необхідності; суб’єктивний елемент міжнародного звичаю, що відображає усвідомлення державами того, що відповідна практика є для них юридично обов’язковою.
1. (у філософії, зокрема в працях Платона) Недостовірне, суб’єктивне знання, що базується на чуттєвому сприйнятті та є протилежністю істинного знання (епістеме).
2. (у сучасному вжитку, переважно як термін) Особистий погляд, переконання або думка щодо певного питання, що може не мати об’єктивного підтвердження.
1. Природна, синтетична або напівсинтетична сполука, що діє на опіоїдні рецептори центральної нервової системи та інших органів, має знеболювальний, седативний або ейфорогенний ефект; до цієї групи належать як похідні опію (наприклад, морфін, кодеїн), так і синтетичні речовини подібної дії (наприклад, фентаніл, метадон).
2. У ширшому сенсі — будь-яка речовина (включаючи пептиди, що виробляються організмом — ендорфіни), яка зв’язується з опіоїдними рецепторами і має фармакологічні властивості, подібні до опію.
1. Клас природних, напівсинтетичних та синтетичних психоактивних речовин, що діють на опіоїдні рецептори в мозку та інших органах, мають потужний знеболювальний (анальгетичний) ефект, але здатні викликати залежність; до них належать як похідні опію (наприклад, морфін, кодеїн), так і повністю синтетичні сполуки (наприклад, фентаніл).
2. У ширшому значенні — будь-які речовини (включаючи ендогенні, ті, що виробляються організмом, як-от ендорфіни), фармакологічна дія яких пов’язана зі стимуляцією опіоїдних рецепторів.
1. Призначений для опитування, пов’язаний з ним; такий, що служить для збирання відомостей шляхом постановки питань.
2. У мовознавстві: такий, що виражає запит, прагнення дізнатися про щось (про речення, інтонацію).
1. Той, хто проходить опитування, відповідає на запитання під час соціологічного, статистичного, маркетингового або іншого дослідження.
2. У судовому процесі — свідок, підсудний чи інша особа, якій задаються питання (опитується) з метою з’ясування обставин справи.
1. Дія за значенням дієслова “опитувати”; збирання відомостей, інформації шляхом постановки питань певному колу осіб.
2. Метод дослідження в соціології, психології, маркетингу тощо, що полягає у зборі даних на основі відповідей респондентів на формалізовані питання.
3. Конкретний перелік питань, анкета або процедура, що використовуються для збору таких відомостей або даних.
1. Ставити запитання, щоб дізнатися про щось, з’ясувати думку, позицію або стан речей; проводити опитування.
2. (У техніці, комп’ютерних системах) Періодично або за запитом перевіряти стан пристрою, програми або системи для отримання даних або підтвердження їхньої працездатності.