Момент часу, що відповідає дванадцятій годині ночі, коли закінчується один календарний день і починається наступний; середина ночі.
Назва однієї з годин доби в давньому українському часописі, що відповідала сучасній півночі.
Категорія: О
-
опівнічник
1. Той, хто народився опівночі (за народними повір’ями, наділений особливими, часто магічними властивостями).
2. У фольклорі та художніх творах: персонаж, демонічна істота або чаклун, чия сила пов’язана з північним часом.
3. Рідко: той, хто працює або не спить у північний час; нічна людина.
-
опівнічниця
1. У християнстві — нічна богослужба, яка відбувається опівночі, особливо в монастирях або на великі церковні свята.
2. Застаріла назва півночі як пори доби.
3. У народних повір’ях — зла істота, примара, що з’являється опівночі; північниця.
-
опівночі
1. Назва поеми Тараса Шевченка, написаної 1844 року, що входить до збірки “Три літа”.
2. Назва однойменної картини Тараса Шевченка, створеної 1844 року, яка ілюструє події, описані у поемі.
-
опідзолений
Про ґрунт: такий, що має ознаки підзолистого процесу, тобто вимивання гумусу та рухомих сполук із верхніх шарів у нижні, що призводить до утворення збідненого світлого горизонту (підзолу).
Про місцевість, землю: вкритий таким ґрунтом.
-
опідзоленість
Властивість ґрунту, що характеризується наявністю підзолистого горизонту, тобто вилугованого, збідненого на поживні речовини та оксиди заліза та алюмінію шару, який утворюється внаслідок процесу опідзолення.
-
опідзолити
1. (у ґрунтознавстві) Під впливом природних факторів (вологості, рослинності, низьких температур) перетворити верхній шар ґрунту на підзол — кислий, бідний на гумус та мінеральні речовини, з характерним світлим (золуватим) підзолистим горизонтом.
2. (переносно) Позбавити чогось життєвих сил, родючості, зробити безплідним, пустотливим; вичерпати, спустошити.
-
опідзолитися
1. (Про ґрунт) Набути ознак підзолистого ґрунту; перетворитися на підзол внаслідок природних процесів.
2. (У сільському господарстві, агрономії) Стати бідним на поживні речовини та родючість, набути підвищеної кислотності та характерного світлого (“вимитого”) шару, як у підзолистих ґрунтах.
-
опідзолювання
Процес утворення підзолистого ґрунту (підзолу) внаслідок вилуговування та вимивання гумусу, глинистих частинок і оксидів заліза та алюмінію з верхніх горизонтів ґрунту і накопичення їх у нижніх шарах.
Сільськогосподарська меліоративна процедура, яка полягає у внесенні в ґрунт вапна або інших вапнякових матеріалів для нейтралізації надмірної кислотності, характерної для підзолистих ґрунтів.