Значення
-
У християнстві — нічна богослужба, яка відбувається опівночі, особливо в монастирях або на великі церковні свята.
-
Застаріла назва півночі як пори доби.
-
У народних повір’ях — зла істота, примара, що з’являється опівночі; північниця.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. опівнічниця, р. опівнічниці, д. опівнічниці, з. опівнічницю, о. опівнічницею, м. опівнічниці, к. опівнічнице