1. Хімічна сполука елемента з киснем, у якій кисень виступає як електронегативний компонент; окисел.
2. (У спеціальному значенні) Назва конкретної сполуки з киснем, що вказується разом з назвою елемента (наприклад, оксид заліза, оксид вуглецю).
оксид
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Космічні дослідження індійської місії « Чандраян-1» (2008) та LCROSS (2009) — Lunar CRater Observation and Sensing Satellite ( Космічний апарат для спостереження і зондування м і с я ч н и х к р а т е р і в) д а л и м о ж л и в і с т ь в и я в и т и н а М і с я ц і в о д у у в и г л я д і л ь о д у, а т а к о ж р і з н і хімічні елементи і сполуки — оксид вуглецю, метан, аміак, кальцій, магній, ртуть, срібло тощо. Деякі з цих речовин до складу місячного ґрунту, імовірно, внесли астероїди й комети.185 Внутрішню будову природного супутника Землі досліджено не так докладно , як його поверхню.
— Невідомий автор, “033 Golovko Mv Kriachko Ip Astronomiia Tech”
Приклад 2:
Кремінь має твердість 6 -7 балів, найтвердіші – корунд (оксид алюмінію з домішками Cr та інших катіонів, має твердість 9 балів) і алмаз або діамант (твердість 10 балів). Створюють і штучні алмази – матеріали високої твердості для технічних ціл ей – вироблення різців, шліфувальних матеріалів.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 3:
Біосфера 33 здатна оживляти навіть оксид силіцію. Особливо надзвичайно активно у біосфері перетворюється з однієї сполуки в іншу карбон (вуглець), що за аналогі єю в літосфері – силіцієм, є будівельником біосфери.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |