Значення
-
(у кримінальному процесі) Форма досудового розслідування, що полягає у допиті підозрюваного, обвинуваченого, свідка, потерпілого, проведенні очної ставки та інших процесуальних діях з метою збору та перевірки доказів.
-
(застаріле) Досвід, випробування, експеримент; знання, отримане практичним шляхом.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. опит, р. опиту, д. опитові, з. опит, о. опитом, м. опиті, к. опите