1. (у філософії, зокрема в працях Платона) Недостовірне, суб’єктивне знання, що базується на чуттєвому сприйнятті та є протилежністю істинного знання (епістеме).
2. (у сучасному вжитку, переважно як термін) Особистий погляд, переконання або думка щодо певного питання, що може не мати об’єктивного підтвердження.