об’єктивний

1. Який існує незалежно від свідомості людини, поза нею та поза залежністю від її волі, бажань, оцінок; реальний, дійсний.

2. Позбавлений суб’єктивізму, упередженості; неупереджений, безсторонній, справедливий.

3. Стосуючись до об’єктиву (у фотографії, оптиці): лінзовий пристрій фото-, кіноапарата чи оптичного приладу, що дає дійсне зображення.

Приклади вживання

Приклад 1:
— Не ламання стільців, а повторити свідчення про те, що мною тут доконано, і підпишу протокол, якщо він буде об’єктивний… Будь ласка… — А-а… — скривився Великін. — Ти, може б, хотів би мене посадити на лаву підсудних?
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Частина мови: прикментик () |