розколотити

[rozkolotɪtɪ] Дієслово

Буква:Р

Значення

  1. Розбити, розщепити на частини ударом або сильним тиском (про тверді предмети).

  2. Розділити, порушити єдність, цілісність чого-небудь (про суспільні угруповання, колективи тощо).

  3. Розірвати, зруйнувати внутрішній зв’язок, гармонію в чомусь (про почуття, думки, стосунки).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я розколочу, ти розколотиш, він розколотить, ми розколотимо, ви розколотите, вони розколотять

Більше записів