Словник Української
1. Дія за значенням дієслова «опікувати»; піклування, догляд, турбота про когось або щось, захист чи нагляд.
2. (у праві) Офіційно встановлена форма захисту особистих та майнових прав і інтересів неповнолітніх, а також дорослих громадян, які через стан здоров’я не можуть самостійно здійснювати свої права та виконувати обов’язки.
1. Доглядати когось, піклуватися про когось, брати на себе відповідальність за життя, здоров’я, виховання або майно іншої людини, яка потребує допомоги (наприклад, через малолітство, хворобу, немічність).
2. Охороняти, захищати когось або щось, проявляти турботу, увагу.
3. Бути опікуном, виконувати обов’язки опікуна на офіційній підставі.
Дієслово, що означає: брати на себе відповідальність за когось або щось, піклуватися, доглядати, забезпечуючи потреби, захист і турботу.
Проявляти постійну увагу та турботу про розвиток, стан або благополуччя когось (підопічного, вихованця) або чогось (справи, установи).
Бути опікуном з офіційним чи неофіційним статусом, виконувати пов’язані з цим обов’язки щодо людини, майна тощо.
Особа, яка за законом або рішенням відповідного органу здійснює догляд, виховання та захист прав та інтересів неповнолітньої, непрацездатної або обмеженої у дієздатності особи.
Особа або організація, яка опікає когось або щось, дбає про когось, піклується про когось або щось.
У широкому розумінні — захисник, покровитель, той, хто бере на себе турботу про когось або щось.
Жінка, яка здійснює опіку над неповнолітньою особою, особою з інвалідністю або іншою особою, визнаною судом недієздатною, маючи відповідні права та обов’язки щодо виховання, утримання та представництва її інтересів.
Особа жіночої статі, яка має офіційні повноваження доглядати, піклуватися про когось або щось, охороняти чи захищати когось або щось.
У переносному значенні — жінка, яка з турботою та увагою ставиться до когось або чогось, опікає, піклується.
1. Правовий інститут, що передбачає призначення повнолітньої дієздатної особи (опікуна) для здійснення особистих не майнових та майнових прав і обов’язків, представництва та захисту прав і інтересів неповнолітніх дітей, а також осіб, визнаних судом недієздатними.
2. Дія за значенням «опікувати»; піклування, догляд, опіка над ким-небудь або чим-небудь.
3. Установа або організація, яка здійснює функції опікуна над певною особою або групою осіб.
Виконувати обов’язки опікуна щодо неповнолітньої, непрацездатної або іншої особи, яка потребує піклування та захисту, маючи на це офіційні повноваження.
Дієслово, яке означає перебувати в ролі опікуна, виконувати обов’язки з офіційного чи неформального піклування, захисту та виховання дитини або особи, яка потребує допомоги, а також керувати майном та інтересами такої особи.
У ширшому значенні — проявляти турботу, опіку, брати на себе відповідальність за когось або щось.
1. (від дієслова “опікувати”) Той, хто здійснює опіку над ким-небудь або чим-небудь; той, хто піклується, дбає про когось або щось, несе відповідальність за благополуччя підопічного.
2. (як юридичний термін) Фізична або юридична особа, яка призначена рішенням суду для здійснення опіки над неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною, та представляє її права та інтереси.