Словник Української
1. Який стосується опію, містить опій або виготовлений з нього.
2. Який має властивості, подібні до опію; що викликає пригнічення нервової системи, сонливість, знеболення або стан ейфорії.
3. Переносно: що приносить задоволення, спокій або забуття, від якого важко відмовитися, але яке є шкідливим або згубним.
1. Стан хронічного отруєння опіумом, що характеризується психічною та фізичною залежністю, порушенням психіки, розладом діяльності внутрішніх органів і нервової системи.
2. (У переносному значенні) Стан повної моральної апатії, безсилля, заціпеніння, спричинений важкими переживаннями або зовнішніми обставинами.
1. Пошкодження тканин організму, викликане дією високої температури (полум’я, пара, гаряча рідина, розпечений предмет), хімічних речовин, електричного струму або іонізуючого випромінювання.
2. (переносне значення) Сильне моральне страждання, глибока душевна рана, спричинена важкими переживаннями.
1. Форма захисту прав та інтересів неповнолітніх, непрацездатних або обмежено працездатних повнолітніх осіб, яка встановлюється рішенням суду та передбачає призначення опікуна для здійснення від їх імені та в їх інтересах цивільних прав і обов’язків.
2. Догляд, піклування, турбота про когось або щось, спрямовані на забезпечення захисту, благополуччя та розвитку.
3. Установа або система органів, які здійснюють функції нагляду та контролю за дотриманням прав підопічних осіб.
1. Дія за значенням дієслова “опікати” — обпалювання поверхні чого-небудь вогнем або дуже високою температурою.
2. (у техніці) Попередня термічна обробка (випалювання) керамічних виробів або металевих відливок для надання їм певних властивостей.
3. (у лісівництві) Ушкодження кори дерев, насіння або пагінців морозом, сонцем або вогнем.
1. Доглядати когось, піклуватися про когось, особливо про хвору, немічну, літню людину або дитину.
2. Надавати комусь захист, допомогу, брати під свій нагляд і турботу.
3. У правовому сенсі — здійснювати опіку над неповнолітніми або особами, визнаними судом недієздатними, тобто представляти їх інтереси та керувати їх майном.
1. Дбати про когось, піклуватися, надавати допомогу та захист, особливо тим, хто цього потребує (дітям, хворим, літнім людям).
2. Нести відповідальність за когось або щось, виконуючи обов’язки опікуна; бути під опікою.
3. (переносне значення) Старанно плекати, доглядати, вирощувати щось (рослини, тварин).
1. (дієприкметник теперішнього часу від дієслова “опікати”) Той, хто опікується ким-небудь або чим-небудь, надає піклування, захист, допомогу; піклувальний, охоронний.
2. (у ролі прикметника) Який виражає опіку, піклування або має на меті забезпечити захист, нагляд.
Особа, над якою встановлено опіку або піклування відповідно до закону, зокрема неповнолітня дитина, інвалід або особа, визнана судом недієздатною, щодо якої опікун чи піклувальник виконує обов’язки з представництва, виховання та забезпечення.
Особа, яка перебуває під наглядом, захистом або утриманням когось, хто про неї піклується (у ширшому, неюридичному значенні).