опій

1. Сильно діюча наркотична речовина, що отримується з нестиглих коробочок сонного маку (Papaver somniferum); містить алкалоїди (морфін, кодеїн, папаверин тощо) і використовується в медицині як сировина для отримання лікарських засобів, а також як наркотик.

2. Заст. Сік, що витікає з надрізаних коробочок сонного маку; сировина для отримання одноїменного наркотику.

Приклади вживання

Приклад 1:
А опій… це вже кому жити нема чим… хто порожній сам, кволий…— Чудово! Маєте здоровий розум!
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”

Частина мови: іменник (однина) |