1. Який набув досвіду, навчений життям; досвідчений, обізнаний.
2. Який стосується опиту, дослідження або отриманий в результаті опиту, дослідження.
Словник Української Мови
Буква
1. Який набув досвіду, навчений життям; досвідчений, обізнаний.
2. Який стосується опиту, дослідження або отриманий в результаті опиту, дослідження.
Приклад 1:
Опитний іграчіла накаже вас 60за ніуйомний випад 1. g2-g4 довольно бистро, одвічая, практічіскі, як угодно — толі 1…. е7-е5, толі 1…. d7-d5, то лі й вовсє 1…. Nb8-c6. Допустім, шо після 1. g2-g4 ви почнете ворушить надбровни ми дугами і попитаєтесь іграть логічєскі.
— Невідомий автор, “020 Brinikh Mikhailo Shakhmati Dlia Dibiliv”
Приклад 2:
94Як магучій вікінг, одітий у всьо кожане да залізне, з агромною дубіною в руках і чортіками в красних глазіщах, опитний грасмей стер погружаєцця в атаку акі Марс і Одін. Його не остановить торга шество і попрошайство хітрого сопєрніка, здатного всьо помінять і упростить.
— Невідомий автор, “020 Brinikh Mikhailo Shakhmati Dlia Dibiliv”