Древослів

Словник Української Мови

  • прошаруватися

    1. (у геології, ґрунтознавстві, будівництві) Розташовуватися, утворювати шари, прошарки; мати шарувату будову.

    2. (переносно) Проникати, проходити крізь щось, розподіляючись у шарах або поступово охоплюючи різні рівні.

  • сміттєгін

    1. Власна назва українського роду (козацько-старшинського, згодом дворянського), що походить від прізвиська Сміттєга (Сметега).

    2. Заст. Прізвище, пов’язане з родом Сміттєгів; людина, яка належить до цього роду.

  • прошарудіти

    1. Пройти, проїхати з шурхотом, легким шелестом або дзюрчанням (про щось, що створює такий звук).

    2. Розм. Пройти повз когось, десь, не зупиняючись або швидко, миттєво.

  • прошарудітися

    1. (про тканину, одяг) Втратити міцність, зношуватися до стану, коли матерія стає рідкою, прозорою, починає просвічувати або розповзатися.

    2. (перен., розм.) Стати дуже худим, знесиленим, виснаженим (про людину або тварину).

  • сміттєзатримник

    Спеціальний пристрій або конструкція, призначені для утримання сміття, відходів або бруду на певній ділянці, щоб запобігти їх рознесенню вітром, водою або іншими чинниками; часто використовується на будмайданчиках, узбіччях доріг або в системах водовідведення.

    Назва конкретного технічного засобу, елемента системи чи комунального обладнання, що виконує функцію затримання твердих відходів (наприклад, у каналізаційних колекторах, на сміттєспалювальних заводах).

  • смирна

    1. Ароматична смола, що виділяється з кори дерев роду комифора (Commiphora) родини бурсерових, використовується в парфумерії, релігійних обрядах та медицині; ладан.

    2. (у переносному значенні) Символ жертви, покори або принесення дару.

    3. (історичне) Старовинна назва міста Ізмір у Туреччині.

  • прошастати

    1. (розм.) Провести певний час, шастаючи (швидко пересуваючись туди-сюди, метушачись); походити, побігати без конкретної мети або у пошуках чогось.

    2. (перен., розм.) Пройти, проїхати, подолати якусь відстань, часто із зусиллями або незручностями.

    3. (перен., розм.) Втратити, витратити (гроші, час, сили) на щось марне або через необережність; прогуляти, протринькати.

  • смирненький

    1. (Про людину або тварину) Який відрізняється покірною, слухняною, лагідною поведінкою; тихий, невибагливий, без супротиву.

    2. (Переносно, про предмети або явища) Який не привертає уваги своєю скромністю, непомітністю; неяскравий, непоказний, скромний.

  • прошастатися

    Прошастатися — діалектне дієслово, що означає проходити, проїжджати або проводити час без певної мети, гуляючи або базікаючи; часто вживається з відтінком марнування часу.

  • смирненько

    1. Прислівник до смирненький; у спокійний, тихий, покірний спосіб, без супротиву чи зайвої активності.

    2. (переносно) Дуже обережно, крок за кроком, повільно та акуратно, без поспіху.