старовинний
[stɑroʋɪnnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який існував у давні часи, у давнину; дуже давній, стародавній.
-
Який зберігся з давніх часів; антикварний.
-
Який відображає старовину, характерний для давніх часів; застарілий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. старовинний, р. старовинного, д. старовинному, з. старовинного, о. старовинним, м. старовиннім
Синоніми & Антоніми
Приклади з художньої літератури
-
Станція, де я вийшов, була маленька, старенька, як старовинна, дерев’яна сільська церковця. На станційному подвір’ї чекали пасажирів фурмани. Вони подивились на мене байдужими очима, зробивши мені цим тайну втіху.— Василь Симоненко