старожитній

1. Який існував у давні часи, дуже давній за походженням або віком; старовинний, античний.

2. Який належить до минулих, часто легендарних часів, пов’язаний з ними; давній.

3. Який зберігся з давніх часів, існує з незапам’ятних часів (про рослини, тварин, предмети, явища).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: прикментик () |