старожитній
[stɑroʒɪtnij] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який існував у давні часи, дуже давній за походженням або віком; старовинний, античний.
-
Який належить до минулих, часто легендарних часів, пов’язаний з ними; давній.
-
Який зберігся з давніх часів, існує з незапам’ятних часів (про рослини, тварин, предмети, явища).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. старожитна, р. старожитної, д. старожитній, з. старожитну, о. старожитною, м. старожитній