прозор

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.

2. (заст.) Те саме, що прозір — дія за значенням дієслів “прозоріти“, “прозріти“; стан, коли щось стає прозорим, видимим наскрізь, а також здатність бачити, розрізняти щось (переносно).

3. (заст., рідко) Відкрите місце, проміжок, просвіт у чомусь; вікно, отвір для світла або огляду.

Приклади вживання

Приклад 1:
Есть же предѣл взору для всѣх до единаго населяющаго вселенную человѣка: τόπος όρίζων, 29 сирѣчь мѣсто, ограничивающее прозор очей; одним одно, другим другое видно. 30 а Гробницы древних царей были высокыя горницы, извнѣ архитектурно украшенный.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |