1. (від дієслова “убивати”) Так, що призводить до смерті, має смертельний ефект; смертельно, на смерть.
2. (переносне значення) Дуже сильно, інтенсивно або різко, так що приголомшує, паралізує дію або сприйняття; виснажливо, невблаганно.
-
убийвовк
Убийвовк — власна назва, що походить від прізвища українського козацького старшинського роду XVII–XVIII століть, представники якого обіймали урядові посади в Гетьманщині.
Убийвовк — власна назва, що походить від прізвища українського громадського діяча, публіциста та літературного критика кінця XIX — початку XX століття Сергія Олександровича Єфремова, який використовував його як один зі своїх літературних псевдонімів.
-
убий-душа
1. У літературознавстві — персонаж поеми Миколи Гоголя “Мертві душі”, поміщик Собакевич, якого автор характеризує як грубу, приземлену та жадібну людину, що бачить у навколишніх лише “мошенників” і “дурнів”.
2. У переносному значенні — людина з грубими, матеріальними інтересами, цинік, що заперечує все духовне, високе; тип “грубої натури”, що все піддає речовому розгляду.
-
убиральня
Приміщення для переодягання та зберігання одягу, часто при театрах, клубах, на підприємствах; роздягальня, гардероб.
Застаріла назва для приміщення, призначеного для відвідування туалету; вбиральня.
-
убирання
1. Дія за значенням дієслова «убирати»; прибирання, наведення ладу, чистоти в приміщенні, на території тощо.
2. Дія за значенням дієслова «убирати»; зняття, збір врожаю з поля, саду тощо.
3. Дія за значенням дієслова «убирати»; прикрашання, оздоблення чогось.
4. Дія за значенням дієслова «убирати»; забирати, ховати щось у певне місце.
-
убирати
1. Прибирати, наводити лад у приміщенні, очищати від сміття, пилу тощо.
2. Забирати, звідкись щось, переміщати в інше місце для звільнення простору або наведення порядку.
3. Збирати врожай з поля, знімати плоди.
4. Забирати з собою, класти у відповідне місце для зберігання або транспортування (наприклад, речі в дорогу).
5. Прикрашати, оздоблювати (перев. заст. або діал.).
6. Одягати когось у гарний, часто святковий, одяг; вбирати.
-
убиратися
1. Приводити до ладу, до порядку; прибирати, чистити.
2. Приводити себе до ладу, гарно одягатися, прикрашатися.
3. Зникати, йти геть; залишати якесь місце.
4. Застаріле та діалектне: готуватися, збиратися (наприклад, в дорогу).
-
убити
1. Позбавити когось життя насильницьким шляхом, вчинити вбивство.
2. Перен. викликати дуже сильне негативне відчуття, виснажити, змусити страждати (наприклад, убити журбою, нудьгою).
3. Перен. різко придушити, знищити, звести нанівець (наприклад, убити ініціативу, надію).
4. Розм. дуже сильно здивувати, вразити, вбити на місці (як вигук).
5. У спорті, грі: різкою, сильною дією зупинити атаку, відібрати м’яч, шайбу тощо; також у більярді — забити шар.
-
убитий
1. Який зазнав насильницької смерті, позбавлений життя внаслідок навмисних дій когось.
2. У знач. іменника: той, хто загинув насильницькою смертю (зазвичай у множині: убиті).
3. Перен.: дуже втомлений, знесилений; пригнічений, збентежений (про стан людини).
4. У техніці, розмовне: про дуже пошкоджений, непридатний до подальшого використання предмет, механізм.
-
убитися
1. Позбавити себе життя навмисно, скоїти самогубство.
2. Загинути внаслідок нещасного випадку, катастрофи (наприклад, впавши з висоти, потрапивши під транспортний засіб тощо).
3. Розм. Дуже сильно вдаритися, отримати важку травму (але не смертельну) від удару об щось.
4. Розм., перен. Надмірно, до виснаження працювати, дуже старанно і наполегливо щось робити.