1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Яремчанській міській громаді.
2. (рідко) Стан спокою, покірності, смиренності; тихість, лагідність характеру.
-
прошепотати
Сказати щось дуже тихо, ледве чутно, наблизивши губи до вуха співрозмовника або промовивши шепотом.
-
смирняк
1. Рідкісна ароматична смола, що виділяється з дерев роду стиракс (Styrax), відома також як стиракс; використовується в парфумерії, фармацевтиці та для куріння як ладан.
2. Застаріла назва рослини мирта звичайна (Myrtus communis).
3. У переносному значенні — про щось дуже приємне, що доставляє задоволення (зазвичай у фразеологізмах, наприклад, “смирняком пахне”).
-
прошепотатися
1. Обмінятися короткими фразами, словами або думками шепотом, тихо поговорити з кимось.
2. Перен. Легко й тихо доторкнутися до чогось, промайнути (про звук, вітер тощо).
-
смирнячка
1. Рослина родини айстрових (Asteraceae) з роду смирній (лат. Smyrnium), переважно багаторічна трав’яниста рослина з жовтими суцвіттями, поширена в Європі та Західній Азії; смирній.
2. Народна назва деяких рослин, зокрема смовді (Ferula) або горицвіту весняного (Adonis vernalis).
-
прошепотіти
1. Проговорити дуже тихо, ледве чутно, шепотом, часто з таємничістю або поспіхом.
2. Перен., поет. Легко й тихо зашумувати, пронестися (про вітер, листя, струмок тощо).
-
смиряти
1. Підкоряти когось своїй волі, владі, робити покірним, слухняним; приборкувати.
2. Примушувати до покори, змушувати визнати свою провину або неправоту; угамовувати, обуздувати (почуття, примхи тощо).
3. Позбавляти гордості, пихи; робити смиренним, скромним.
4. Заст. Підкоряти, завойовувати (країну, народ).
-
прошепотітися
1. (розм.) Обмінятися шепотом, пошепки поговорити з кимось.
2. (перен., рідк.) Легко, ледве чутно пролунати, промайнути (про звук, вітер тощо).
-
прошептати
1. Тихо, ледве чутно сказати щось, часто наблизивши губи до вуха співрозмовника або промовляючи під дихання.
2. Перен. Тихо, ніжно зашуміти, зашелестіти (про вітер, листя, струмок тощо).