Словник Української Мови
1. Власна назва інформаційно-аналітичної системи, створеної для виявлення та протидії фінансовим махінаціям, зокрема в сфері державних закупівель, що функціонує в Україні.
2. (Переносно) Складний, детально продуманий план, механізм або алгоритм дій, спрямований на досягнення мети, часто у сфері боротьби з корупцією чи оптимізації процесів.
1. (в мистецтві) техніка отримання зображення шляхом натирання олівця або іншого матеріалу по паперу, розташованому на рельєфній поверхні, що дозволяє передати її фактуру; відтиск.
2. (в психології, сексології) форма сексуальної поведінки, що полягає в отриманні задоволення від тертя геніталій об одяг або тіло партнера без проникнення.
Фротеризм — ідеологія та політична практика, заснована на принципах французького політика Шарля де Голля, що передбачає незалежність та суверенітет держави у міжнародних справах, стратегічну автономію, особливо у зовнішній та оборонній політиці, та відстоювання національних інтересів поза жорсткими блоковими обмеженнями.
Фротеризм — напрям у міжнародних відносинах, що характеризується прагненням країни проводити самостійний курс, уникаючи надто тісного прив’язування до будь-яких військово-політичних альянсів, та активним відстоюванням власної позиції на світовій арені.
1. Власна назва серії електромеханічних друкарських машинок, що випускалися в СРСР з 1970-х років; одна з найпоширеніших моделей друкарських машинок у радянський період.
2. Розмовна назва людини, яка професійно працює на друкарській машинці “Супертайпер” або дуже швидко та вміло друкує на ній.
1. Властивість матеріалу (гірської породи, металу, бетону тощо) мати тріщини; стан за наявності тріщин.
2. (У геології) Сукупність тріщин у гірській породі, що визначає її здатність до руйнування, фільтрації рідин та газів.
Фротеуризм — західноєвропейська літературна течія першої половини XX століття, що виникла у Франції та виступала за звільнення поезії від логіки, граматичних норм і традиційної форми, наголошуючи на інтуїції, вільної асоціативності та словотворчості.
Фротеуризм — творчий метод або стиль, заснований на принципах фротеуризму (у літературі та мистецтві).
Надвеликий морський танкер (нафтовоз) водотоннажністю понад 100 тисяч тонн, призначений для міжконтинентальних перевезень сирої нафти.
1. Який має тріщини, покритий тріщинами; тріщинуватий.
2. Який видає тріск, тріскотливий.
1. (музика) Жанр італійської світської багатоголосої пісні, що був поширений у XV–XVI століттях, попередник мадригалу; для фротоли характерні живий ритм, танцювальність та часто — народна заснова.
2. (література) Поетична форма (найчастіше віршований текст для такого музичного твору), що використовувалася у фротолі як музичному жанрі.