Значення
-
Властивість матеріалу (гірської породи, металу, бетону тощо) мати тріщини; стан за наявності тріщин.
-
(У геології) Сукупність тріщин у гірській породі, що визначає її здатність до руйнування, фільтрації рідин та газів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тріщинуватість, р. тріщинуватості, д. тріщинуватості, з. тріщинуватість, о. тріщинуватістю, м. тріщинуватості, к. тріщинуватосте