Значення
-
Який має тріщини, покритий тріщинами; тріщинуватий.
-
Який видає тріск, тріскотливий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тріщуватий, р. тріщуватого, д. тріщуватому, з. тріщуватого, о. тріщуватим, м. тріщуватім, к. тріщуватий
Словник Української Мови
Який має тріщини, покритий тріщинами; тріщинуватий.
Який видає тріск, тріскотливий.
н. тріщуватий, р. тріщуватого, д. тріщуватому, з. тріщуватого, о. тріщуватим, м. тріщуватім, к. тріщуватий