Значення
-
У програмуванні (особливо в об’єктно-орієнтованому) — базовий тип даних, від якого успадковуються інші типи (підтипи); тип, що знаходиться вище в ієрархії успадкування.
-
У теорії типів — тип, що є надмножиною для інших типів, об’єднуючи їх спільні властивості або поведінку.
-
У біології (рідко) — найвища таксономічна категорія, що об’єднує кілька типів або царств; надтип.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. супертип, р. супертипу, д. супертипові, з. супертип, о. супертипом, м. супертипі, к. супертипе