супертип

1. У програмуванні (особливо в об’єктно-орієнтованому) — базовий тип даних, від якого успадковуються інші типи (підтипи); тип, що знаходиться вище в ієрархії успадкування.

2. У теорії типів — тип, що є надмножиною для інших типів, об’єднуючи їх спільні властивості або поведінку.

3. У біології (рідко) — найвища таксономічна категорія, що об’єднує кілька типів або царств; надтип.

Приклади вживання слова

супертип

Error: no such table: sentences