французький
[frɑnt͡suzʲkɪj] Прикметник
Буква:Ф
Значення
-
Який стосується Франції, її території, населення, державного устрою, культури, а також історично пов’язаний з нею.
-
Створений, виготовлений або поширений у Франції; характерний для французів або Франції.
-
Який належить до романської групи індоєвропейської мовної сім’ї, мова французів, офіційна мова Франції та інших країн.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. французький, р. французького, д. французькому, з. французького, о. французьким, м. французькім
Приклади з художньої літератури
-
— Да, да, — перебиває його земський начальник, смаковите потираючи себе долонями по розхристаних грудях. — Ваша фамілія саме така, малоросійська… Дуринда — це чисто наша хохлацька… Положим, ви кажете Дурінда, на французький манір, ну та то… чепуха!— Василь Симоненко