Значення
-
Фізичне явище, при якому феромагнітний матеріал (наприклад, залізо) набуває залишкової намагніченості після дії зовнішнього магнітного поля, зберігаючи власне магнітне поле надалі.
-
У техніці — процес створення власного магнітного поля в електричних машинах (наприклад, генераторах постійного струму) за рахунок залишкового магнетизму сердечників, що дозволяє їм самостійно збуджуватися при обертанні.
-
Переносно — психологічний стан або процес внутрішньої концентрації, мобілізації та підвищення власної енергії, ентузіазму або впевненості без зовнішніх стимулів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самопідмагнічування, р. самопідмагнічування, д. самопідмагнічуванню, з. самопідмагнічування, о. самопідмагнічуванням, м. самопідмагнічуванні, к. самопідмагнічування