самопідмагнічування

1. Фізичне явище, при якому феромагнітний матеріал (наприклад, залізо) набуває залишкової намагніченості після дії зовнішнього магнітного поля, зберігаючи власне магнітне поле надалі.

2. У техніці — процес створення власного магнітного поля в електричних машинах (наприклад, генераторах постійного струму) за рахунок залишкового магнетизму сердечників, що дозволяє їм самостійно збуджуватися при обертанні.

3. Переносно — психологічний стан або процес внутрішньої концентрації, мобілізації та підвищення власної енергії, ентузіазму або впевненості без зовнішніх стимулів.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |