1. Провести певний час у розмові з кимось, обмінятися думками, висловитись на якусь тему.
2. Обговорити щось, з’ясувати стосунки або справи в розмові.
3. (у значенні безособової форми) Виникнути бажання, настрій для розмови.
поговорити
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
З нами, молодими, йому попервах навіть цікаво було поговорити, особливо зі Світличним. Беру на себе сміливість твердити, що він поважав і цінував Світличного на перших кроках знайомства з ним, навіть по-свойому прислухався до нього.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Частина мови: дієслово () |