1. (розм.) Обмінятися шепотом, пошепки поговорити з кимось.
2. (перен., рідк.) Легко, ледве чутно пролунати, промайнути (про звук, вітер тощо).
прошепотітися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови