1. Переходити з лежачого або сидячого положення у вертикальне; підніматися на ноги.
2. Зупинятися, припиняти рух; приходити в стан спокою.
3. Починати знаходитися, розташовуватися десь, займати певне місце або положення.
4. Виникати, з’являтися (про явища, почуття, думки тощо).
5. Приймати певний стан, робитися кимось або чимось; набувати якоїсь ознаки, властивості.
6. Бути достатнім, вистачати для чогось; мати певну вартість або еквівалент.
7. (у сполученні з інфінітивом) Починати виконувати дію, позначену дієсловом.