Словник Української Мови
Буква
1. Ставати, перетворюватися на когось або щось, набувати певних якостей, ознак, стану (вживається з прислівниками або іменниками в орудному відмінку).
2. Виникати, утворюватися, поставати (про явища, стани, предмети).
3. Бути таким, що виконується, здійснюється (зазвичай у безособових конструкціях).
4. Заст. Виготовлятися, вироблятися.
Приклад 1:
Принаймні аж до самого вечора… А з військом почало щось робитися. Чи то для того, щоб розжалобити Наливайка, чи то для того, щоб не так було жаль себе, голота заходилася один перед одним ганити та паплюжити своїх коней: — Та хіба це у мене кінь?
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Приклад 2:
— А хiба ж ти думаєш, що хлiб сам буде робитися, сам i в рот кластиметься? — I без етого дурацкого дєла сит буду!
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”