опіум

1. Сильнодіюча наркотична речовина, що отримується з нестиглих коробочок сонного маку (Papaver somniferum) і містить алкалоїди (морфін, кодеїн, папаверин тощо), яка використовується в медицині як знеболювальний засіб, а також є небезпечним наркотиком, що спричиняє залежність.

2. Переносно: будь-що, що приголомшує свідомість, затьмарює розум, робить людину пасивною та байдужою до навколишньої дійсності.

Приклади вживання

Приклад 1:
Зізнається: «Книги — „мій солодкий опіум“». Яке коло лектури накреслюється зі щоденників?
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Частина мови: іменник (однина) |