зупинятися

[zupɪnjɑtɪsjɑ] Дієслово

Буква:З

Значення

  1. (Техніка) –

    Припиняти рух, переставати рухатися (про людину, транспортний засіб, механізм тощо).

  2. (Техніка) –

    Тимчасово припиняти діяльність, роботу, функціонування.

  3. (Побут) –

    Тимчасово перебувати десь, знаходити притулок на короткий час (наприклад, у готелі, у знайомих).

  4. (Психологія) –

    Фіксуючись, спрямовуватися на комусь або чомусь (про погляд, увагу, думки).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я зупиняюся, ти зупиняєшся, він зупиняється, ми зупиняємося, ви зупиняєтеся, вони зупиняються

Приклади з художньої літератури

  • — Да-а! Погода ловка, їй-богу, ловка, молодой человєк! — раптом зупиняється Самоцвіт і, широко потягнувши в себе дух, мовчки усміхається до гостя.
    — Василь Симоненко
  • “Молодой человєк” також зупиняється, усміхається для чогось навкруги, мов провіряючи, чи справді “погода ловка”.
    — Василь Симоненко
  • Я люблю, коли ми лежимо на печі, а у печі під нами булькотить борщ. Булькотить-булькотить, а потім засичить. А як засичить, то нас вже немає. Ми вже спимо. І хоч борщу зараз у печі нема, він все одно булькотить мені і сичить. Сичить — я засинаю. Засинаю і бачу, як батько їде додому з двома автоматами. Один для себе, а другий для мене, їде батько садом, а сад цвіте з усієї сили. І там, де цвітуть два наших персики, батько зупиняється і підчікує моїх братів, себто Івана, Петра і Гришу. Гриша вже курить, а Петро гармату веде за собою на канаті, як собаку веде. Іван не веде і не несе нічого, він ввесь у білому і сам білий, аже чорний.
    — Микола Вінграновський

Більше записів