зупиняти

[zupɪnjɑtɪ] Дієслово

Буква:З

Значення

  1. (Техніка) –

    Примушувати когось або щось припинити рух, перестати переміщуватися; робити так, щоб рухомий об’єкт став на місці.

  2. (Техніка) –

    Примушувати припинити діяльність, функціонування або перервати процес; тимчасово або остаточно перешкоджати продовженню чогось.

  3. (Лінгвістика) –

    Робити паузу, перерву в якійсь дії, розмові тощо; тимчасово припиняти щось робити.

  4. (Лінгвістика) –

    (розм.) Затримувати когось, перешкоджати вільному пересуванню або виходу; не відпускати від себе.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я зупиняю, ти зупиняєш, він зупиняє, ми зупиняємо, ви зупиняєте, вони зупиняють

Більше записів