вийти

1. Залишити межі чогось, перебувати поза певним простором або приміщенням; покинути якесь місце.

2. З’явитися, показатися десь, прибути кудись (часто про небесні тіла, друковані видання тощо).

3. Стати видимим, помітним; проступити, виступити (наприклад, про пляму, потік).

4. Вирости, поширитися за межі чогось (про рослини).

5. Звільнитися, перестати перебувати в якомусь стані, становищі або колі людей (наприклад, вийти зі складу комісії).

6. Отримати якийсь результат унаслідок дій, обчислень; виявитися, випасти.

7. Стати кимось, досягти якогось становища в результаті навчання, виховання.

8. Втратити лад, придатність; зіпсуватися, зламатися (про механізм, пристрій).

9. Витратитися, бути використаним до кінця (про запас чогось).

10. Відбутися, статися, мати місце (про подію, явище).

11. У гральних та азартних іграх — отримати певну комбінацію, карту; з’явитися на табло, екрані.

12. У поєднанні з іменниками у ролі прислівників або з прийменниками утворює стійкі словосполучення з різними значеннями (наприклад: вийти заміж, вийти з ладу, вийти на зв’язок).

Приклади вживання

Приклад 1:
Коли вже було зовсім несила, просив мене вийти з палати. Я виходила і ходила плачучи довгим лікарняним коридором, потім знову поверталася в палату.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Легенда розповідає, що Катерину Александрійську, в честь якої було побудовано цей монастир, стратили за її відмову вийти** заміж за племінника римського імператора. Довести, шо Катерина Александрій-* ська — особа історична, не вдалося, тому папа Іоанн XXIII (1958—1963) звелів вилучити її з реєстру святих.
— Невідомий автор

Приклад 3:
«Трапезундська вдовичка», як звичайно, сиділа була в холодку коло фонтана під пальмами і, серед «солодкого нічогонероблення», серед dolce far niente, дивилася в далечінь на море; хто мав вийти з хати, мусив неодмінно перейти повз неї. Аполлон, виходячи з господи разом із Лаговським, держав у руках квітку з рожі, ще доволі свіжу й гарну, хоч і вчорашню.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: дієслово () |