вийти

[ʋɪjtɪ] Дієслово

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Залишити межі чогось, перебувати поза певним простором або приміщенням; покинути якесь місце.

  2. (Лінгвістика) –

    Відбутися, статися, мати місце (про подію, явище).

  3. (Лінгвістика) –

    У гральних та азартних іграх — отримати певну комбінацію, карту; з’явитися на табло, екрані.

  4. (Лінгвістика) –

    У поєднанні з іменниками у ролі прислівників або з прийменниками утворює стійкі словосполучення з різними значеннями (наприклад: вийти заміж, вийти з ладу, вийти на зв’язок).

  5. (Лінгвістика) –

    З’явитися, показатися десь, прибути кудись (часто про небесні тіла, друковані видання тощо).

  6. (Загальне) –

    Стати видимим, помітним; проступити, виступити (наприклад, про пляму, потік).

  7. (Ботаніка) –

    Вирости, поширитися за межі чогось (про рослини).

  8. (Соціологія) –

    Звільнитися, перестати перебувати в якомусь стані, становищі або колі людей (наприклад, вийти зі складу комісії).

  9. (Математика) –

    Отримати якийсь результат унаслідок дій, обчислень; виявитися, випасти.

  10. (Психологія) –

    Стати кимось, досягти якогось становища в результаті навчання, виховання.

  11. (Техніка) –

    Втратити лад, придатність; зіпсуватися, зламатися (про механізм, пристрій).

  12. (Економіка) –

    Витратитися, бути використаним до кінця (про запас чогось).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я вийду, ти вийдеш, він вийде, ми вийдемо, ви вийдете, вони вийдуть

Приклади з художньої літератури

Більше записів