сидячий

1. Який сидить, перебуває в сидячому положенні; протилежне до стоячий, лежачий.

2. Пов’язаний з положенням сидячи, призначений для сидіння.

3. Такий, що характеризується малорухливим способом життя, пов’язаний із тривалим сидінням через характер роботи чи заняття.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: прикментик () |