сидячий

[sɪdjɑt͡ʃɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Який сидить, перебуває в сидячому положенні; протилежне до стоячий, лежачий.

  2. Пов’язаний з положенням сидячи, призначений для сидіння.

  3. Такий, що характеризується малорухливим способом життя, пов’язаний із тривалим сидінням через характер роботи чи заняття.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сидячий, р. сидячого, д. сидячому, з. сидячого, о. сидячим, м. сидячім

Більше записів