сидячи
[sɪdjɑt͡ʃɪ] Дієприслівник
Буква:С
Значення
-
Дієприслівник недоконаного виду від дієслова “сидіти“, що означає перебування в положенні на чомусь з опорою на сідниці, зі зігнутими в колінах ногами та випрямленим тулубом.
-
(У переносному значенні) Перебуваючи на посаді, займаючи певну посаду або місце, часто з відтінком пасивності або тривалості перебування.
-
(У значенні способу дії) Виконуючи якусь дію у сидячому положенні, не встаючи.