сидіння

[sɪdinnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Дія за значенням дієслова сидіти; перебування в сидячому положенні.

  2. Частина меблів (стільця, крісла, лавки тощо), призначена для сидіння; сидіння як конструктивний елемент.

  3. Місце, призначене або пристосоване для сидіння (наприклад, в транспортному засобі, театрі, на стадіоні).

  4. Частина тіла (у людини або тварини), на якій сидять; сідниці.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сидіння, р. сидіння, д. сидінню, з. сидіння, о. сидінням, м. сидінні, к. сидіння

Більше записів