1. Відбутися, трапитися, мати місце (про події, явища, зміни).
2. Стати ким-, чим-небудь, набути якогось стану, положення або властивості.
3. (у безособовому вживанні) Випасти на чиюсь долю, статися з кимось (зазвичай про нещастя, неприємність).
Словник Української Мови
Буква
1. Відбутися, трапитися, мати місце (про події, явища, зміни).
2. Стати ким-, чим-небудь, набути якогось стану, положення або властивості.
3. (у безособовому вживанні) Випасти на чиюсь долю, статися з кимось (зазвичай про нещастя, неприємність).
Error: no such table: sentences